Сучасні підйомники

Автомобільні підйомники використовуються на всіх автосервісах. За останні 20 років двостійкові підйомники зайняли свою нішу і здобули популярність, вони обігнали чотиристійкові підйомники більше ніж утричі, хоча б завдяки тому, що вони менше коштують. Двостійкові підйомники спочатку використовувалися для перевірки та обслуговування мастила, шини і т.д., але в даний час широко використовується для основних видів діяльності (хоча чотиристійкові підйомники, як і раніше, необхідні для повного технічного огляду). У Великій Британії склали спеціальні документи з вимогами для виробництва, використання та обслуговування двостійкових підйомників.

SIM 03/2005/05 попереджає інспекторів про ризик падіння автотранспортного засобу з двостійкового підйомника, в якому фіксатор лапи не встановлений або несправний (вимога до підйомників з 1983р.). Враховуючи закон від 1 січня 2007 р., в якому забороняється використовувати підйомники без блокування. У співпраці з Safety Assessment Federation (SAFed) та Independent National Inspection and Testing Association (INITA), члени яких встановили, що майже всі підйомники без систем АМСФ були переобладнані або зняті з експлуатації.

SIM 03/2008/12 описує дефекти відстежувальних пристроїв, знайдених на сучасних двостійкових підйомниках та дії щодо їх усунення. Проте, експерти не припиняють повідомляти про ризик падіння транспортних засобів із двостійкових підйомників. Відділу відомі випадки за останні п'ять років, коли під час падіння з підйомника постраждав не лише автомобіль, а й робітники отримали серйозні травми, також були летальні випадки. Ці дані зафіксовані на території Великої Британії. Тому думка перевіряючого відділу полягає в тому, що будь-яке падіння транспортного засобу з висоти несе високий ризик та смертельні травми.

SIM описує ключові питання для безпечного використання та обслуговування двостійкових підйомників. Їх зміст було обговорено та погоджено з SAFed, INITA та Garage Equipment Association (GEA), які представляють постачальників та виробників підйомників.

Конфігурація двостійкових підйомників

Двостійковий підйомник для автосервісу складається з двох вертикальних колон, якими виконується підйом транспортного засобу. Ці колони можуть бути з'єднані зверху, що підсилює стійкість під навантаженням (не плутати з легкими каналами для кабелів і тросів).

Синхронний підйомник

Доступні різні конфігурації:

Спочатку, лапи на всіх підйомниках для автосервісу були симетричними. Мікроавтобуси, комерційні автомобілі, 4х4 та задньопривідні автомобілі, як правило, мають центр тяжіння ближче до центру автомобіля, тому найбільш рівномірний розподіл ваги досягається, коли середня точка транспортного засобу співвісна з колонами. На жаль, це ускладнює відкриття дверей автомобіля. Коли передньопривідні автомобілі стали домінувати на ринку, були внесені зміни до двостійкових підйомників. Центр ваги таких автомобілів розташований не посередині кузова, а ближче до панелі приладів. Для того, щоб це врахувати підйомники виготовляють із передніми лапами, які коротші за задні (іноді називають асиметричними підйомниками), отже центр ваги може бути розташований ближче до колон. Середня точка автомобіля буде за колонами, що забезпечить більш зручний доступ до дверей. Щоб збільшити доступ до дверей, стійки підйомника іноді розвертають на 30° (асиметричними можуть називати підйомники через лапи або положення колон).

Асинхронний підйомник

Кожна колона має рухомі телескопічні лапи. Це забезпечує можливість розташування будь-якого транспортного засобу, і може дозволити підняти пікап на асиметричному підйомнику.

На кінці лапи кожного підйомника є підхоплення, що регулюється по висоті, з гумовою накладкою. Двостійковий підйомник піднімає автомобіль шляхом встановлення 4 лап під місце для домкрата на дні авто. Це покращує доступ для виконання певних робіт, наприклад, з коробкою передач або двигуном. У більшості передньопривідних автомобілів при таких роботах потрібно знімати передній приводний вал, колеса і т.п. Розміщення накладок має вирішальне значення задля забезпечення підвищеної стабільності автомобіля. Аксесуари (наприклад, занижені обважування) або конфігурація автомобілів (автофургони, 4х4 і т.д.) можуть створювати труднощі для доступу до упорних майданчиків для підйомників. Пристрої для зміни висоти опорних п'ятаків повинні бути надійно закріплені та мати різні розміри: дерев'яні бруски не підходять для таких цілей. Стабільність транспортного засобу може бути порушена, якщо гумові накладки на лапах зношені, відсутні або забруднені мастилом! Регульовані гвинтові різьби також зазнають зносу та пошкоджень. У місцях їх встановлення повинні бути передбачені засоби фіксації від довільного відгвинчування, наприклад, стопорні кільця.

Чотирьохстійковий підйомник відрізняється тим, що вага транспортного засобу розподіляється через контактну поверхню кожної шини на дві поздовжні платформи, тому точне позиціонування на рампі не є критичним. Чотирьохстійковий підйомник забезпечує стабільну основу, яка є більш стійкою до бокових зусиль та зміни розважування (наприклад, зняття двигуна, коробки).

Безпечне встановлення двостійкового підйомника

Колони двостійкового підйомника кріпляться до підлоги, тому важливо, щоб кріплення кожної з колон було досить міцним. Виробник це зазвичай вказує. Якщо міцність підлоги невідома, рекомендується викликати спеціаліста з встановлення або представника постачальника обладнання перед його встановленням! Після встановлення кріпильні болти повинні регулярно перевірятися на затягування, щоб гарантувати стійкість.

Безпечна експлуатація двостійкового підйомника

Оператор повинен розташовувати автомобіль обережно, з урахуванням його типу (передній привід, мікроавтобус і т.п.), наявність вантажу, що перевозиться, і конфігурації підйомника. Невиконання цих вимог може змістити центр тяжіння автомобіля та призвести до нерівномірного розподілу ваги. Горизонтальне та вертикальне положення упорів під автомобіль також має бути скориговано для того, щоб переконатися, що створено повний контакт автомобіля з лапами підйомника. Хороше правило – частково підняти автомобіль і трохи розкачати. Здійснивши такі дії, ви зможете перевірити:

1. чиправильно розташовані упори;
2. транспортний засіб підтримується не за важелі, а за опорні майданчики;
3. фіксатори лап у замкнутому положенні;
4. транспортний засіб розташований стійко;
5. транспортний засіб піднято паралельно землі .

Навіть якщо автомобіль надійно тримається на лапах, зняття важких деталей може змінити центр ваги та індивідуальне навантаження на кожну опору лапи. Якщо сила, що діє на одну окрему підставку, буде меншою, ніж на інші або буде просвіт між упором і авто, то, по суті, автомобіль не підтримуватиметься повною мірою (балансуватиме на трьох точках). Будь-яке наступне вертикальне навантаження на автомобіль (наприклад, крутний момент, створюваний інструментом) може призвести до падіння транспортного засобу з підйомника. Отже, працівники повинні постійно оцінювати необхідність додаткових опор (підпірні стійки та інше), зокрема, де конфігурація або тип автомобіля не є ідеальними, або де знято важкі деталі.

Вказівки виробника

Щоб переконатися, що транспортний засіб надійно закріплений, GEA видав поради щодо заходів безпеки в грудні 2009 , спільно з HSE та SAFed:

1. Оператори підйомників повинні бути підготовлені до роботи та знати всі ризики. Останнім часом кількість автомобілів збільшилася, особливо повнопривідних, тому правильне їх позиціонування на підйомнику має важливе значення. Завжди виконуйте вказівки виробника та використовуйте точки підйому, вказані ним. Підйомні упори лап повинні бути встановлені точно на місця підйому і відрегульовані по висоті. Небезпечно просто підставити лапи під авто.

2. Важливо, щоб навантаження було розподілено рівномірно по всіх точках підйому! Як правило, це буде досягнуто за рахунок використання точок підйому, рекомендованих виробником. І цього має бути достатньо для спільної роботи та обслуговування. Тим не менш, центр тяжіння може змінитися при знятті важких вузлів (ДВЗ, коробка та інше). Бажано, щоб такі роботи виконувалися на чотиристійковому підйомнику. У випадку виконання робіт на двостійковому підйомнику - використовувати спеціальні стійки, що підтримують.

3. Лапи двостійкових підйомників для автосервісу оснащені спеціальними фіксаторами (АМСФ), важливо, щоб під час підйому автомобіля вони спрацьовували. Тому оператори повинні завжди перевіряти фіксацію та наявність ознак пошкодження фіксуючих механізмів. Контролювати фіксуючі шестірні на повне зчеплення. Якщо система не заблокувалася, опустіть автомобіль і обережно встановіть лапи таким чином, щоб фіксатор спрацював. Ніколи не відключайте фіксуючі пристрої!

4. Гумові накладки на лапи повинні бути в хорошому стані, підходити під транспортний засіб та утримуватися в чистоті від олії та мастила. Пошкоджена або брудна накладка може не утримати автомобіль на підйомнику та призвести до його падіння.

5. Власники підйомників повинні чітко дотримуватись правил PUWER та LOLER – підйомники транспортних засобів повинні регулярно обслуговуватися компетентним інженером (кожні 6 місяців).

Результати випробувань HSL

Автомобільні підйомники для авосервісу, у тому числі й двостійкові, повинні бути розроблені та виготовлені відповідно до EN 1493:1999 «Автомобільні підйомники». За рекомендацією GEA та HSL були проведені випробування на одному підйомнику, з якого впав автомобіль. В ході перевірки зафіксовані лапи навантажували горизонтально відповідно до стандарту EN 1493 пункт 5.8.5, який вимагає, щоб система фіксації лап могла витримувати силу, що дорівнює 4.5% від вантажопідйомності без деформації. Тести показали, що якщо зчепляється лише 75% зубців фіксатора (наприклад, 15 мм із 20 мм глибини), то різко скорочується навантаження, необхідне для виведення механізму з ладу (наприклад, з 230 кг до 50 кг).

Горизонтальне навантаження силою 50 кг може бути легко застосоване механіком, що працює з транспортним засобом (наприклад, при використанні ручного інструменту для відкручування болтів). Слід зазначити, що якщо опорний майданчик не паралельний підлозі – так само може виникати горизонтальна сила. Хоча HSL провело не дуже багато випробувань, втім всі вони показали, що повне зчеплення зубців фіксуючих механізмів має вирішальне значення.

Розділ 5.8.5 стандарту EN1493 вимагає, щоб витягнута на всю довжину лапа мала сумарний люфт не більше ніж на діаметр гумового упору, оскільки це може призвести до падіння автомобіля. Після ретельного вивчення, фахівці SAF у своїй доповіді класифікують надлишковий люфт, як дефект, який передбачає ризик отримання серйозних травм.

Люфт величиною більше одного діаметра гумового упору був знайдений інспекторами SAF у ряді підйомників. Власники в свою чергу вжили заходів для усунення дефектів.

Переглянутий EN 1493:2010

EN 1493 у 2010, хоча HSE не брав жодної участі у процесі переробки цього документа. Версія 2010 року не передбачає обмеження щодо сумарного люфту. Розділ, зазначений вище (5.8.5), перейменований у 5.9.5 та містить незначні поправки. Він додає нову вимогу «Не повинно бути можливості для розблокування лапи при висоті підйому автомобіля більш ніж на 300 мм».